Про храмПершою в Харкові була збудована у 1657 році деревяна церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка розміщувалася у фортеці трохи на південь від сучасної будівлі Успенського собору. Була вона невелика, холодна та бідна. Бракувало богослужбових книг, молилися перед паперовими іконами.
Місто росло, виникали інші храми, і Успенська церква більше не могла вміщати збільшену кількість парафіян. І 1685 – 1687 роках на зміну їй збудували перший у Харкові камяний собор, який знаходився на місці нинішнього собору. Як і більшість соборних храмів, він був хрестово-купольним. Дах і 5 голів собору були вкриті дубовим гонтом. Окремо стояла камяна шатрова дзвіниця, у нижньому ярусі якої влаштували дві комори і льох, які здавали в оренду, що приносило церкві чималий прибуток. Однак цьому храму довго простояти не судилося: 3 березня 1733 року в місті спалахнула сильна пожежа, що на той час відбувалося досить часто і приносило багато бід. Від Успенського собору вціліла лише камяна кладка стін. І хоч через рік його відбудували, бані покрили білою жерстю і визолотили хрест, у будівлі незабаром зявилися тріщини. У 70-х роках ХІХ століття його вирішили розібрати, щоб звести новий.
У цей час Харків став торговим та промисловим центром Слобідсько-Української губернії. ансамблю, Що Формувався в центрі офіційних будівель, повинен був відповідати і головний собор. Скромний народний вигляд старого храму не відповідав духу катерининської доби. Під час обговорення питання щодо будівництва нового храму вирішили прийняти за зразок будівлю храму св. Климента, зведене у 1762-1770 роках у Москві на Пятницькій вулиці. Особливістю її композиції є близьке до квадрата обрис у плані та відсутність напівкруглих абсид та вівтарної частини. Світловий барабан головного купола, що піднімається в центрі собору, спирається на чотири пілони зі скошеними внутрішніми кутами, а розташовані по кутах чотири куполи не повідомляються з внутрішнім простором храму. У зовнішньому вигляді собору відбилися риси перехідного часу від панівного раніше стилю бароко до класицизму. Фасади виглядають стримано, але їх небагато ліпних прикрас ще нагадують про химерний декор стилю, що минає. Великою пишністю відрізнялися інтерєри, що не дійшли до нашого часу. Чудовим був різьблений золочений іконостас, виготовлений, за твердженням літературних джерел, за ескізом великого архітектора бароко Растреллі.
Будівництво собору тривало дванадцять років, і було завершено у червні 1783 року. По площі новий собор значно перевершував старий. У ньому було чотири престоли: головний – Успенський, південний – в честь Казанської Божої Матері, північний – в честь Святої великомучениці Катерини та ще один на хорах – на честь Петра та Павла. Крім іконостасу, гордістю собору були дві особливо шановані віруючими ікони – Єлецької Божої Матері та образ святителя Христового Миколая.
Після зведення собору постало питання про будівництво нової дзвіниці. Рішення про це було прийнято у 1819 році. У дзвіниці запропонували влаштувати теплий храм в честь св. Благовірного великого князя Олександра Невського, на згадку про Олександра I і перемоги у Вітчизняній війні 1812 року. На це зібрали багато пожертвувань. Роботи з будівництва розпочалися 8 травня 1821 року та велися з перервами до 1833 року. Відновили будівництво в 1837 під керівництвом архітектора К. А. Тона і вчорні завершили з невеликими змінами на початку 40-х років. В 1841 на дзвіниці встановили позолочений хрест вагою 25 пудів (400 кг) і висотою 7 аршин (5 метрів). Закінчили роботи у 1844 році. Загальна висота багатоярусної дзвіниці з хрестом склала 42 сажні (89,5 м). Встановили на ній 12 дзвонів вагою від 16,1 тонн до 8 кг. У 1862 році вгорі поставили годинник з боєм, замовлений у Парижі у фірми Борель. Дзвіницю зєднали з храмом за допомогою невеликої вставки, в якій зробили великі прорізи для проходу першим поверхом. Грандіозна дзвіниця стала головною домінантою історичного центру і є найвищою будівлею міста. Вона тішить око стрункістю пропорції, чистотою форм. Так в архітектурі комплексу собору та дзвіниці зустрілися, доповнюючи один одного, стилі двох епох минулого – бароко та класицизму.
Після революції 1917 року Успенський собор і дзвіницю використовували для різних невластивих їм потреб, і вони зазнали значних руйнувань. У 1973 році почалися реставраційні роботи, в ході яких було зроблено зміцнення фундаментів, стін, пілонів, підпружних арок, відновлено втрачені барабани центрального і бічних голів собору, позолочено заново купол, відновлено зовнішнє та внутрішнє оздоблення. У будинку 1986 року відкрився Будинок органної та камерної музики.
www.kharkov.com/news/?p=56&secure=&lang=
Історія Успенського собору
1658 - Перша згадка у документах про Успенську церкву, споруджену наприкінці XVI століття та перетворену згодом на собор
1685 – 1687 – камяний Успенський собор
1771 - Успенський собор, закладено нову будівлю
1783 - закінчення будівництва нової будівлі
1821 – 1833, 1837 – 1844 – зведення дзвіниці Успенського собору
1917 - експропріація будівлі, початок періоду використання для різних потреб і значних руйнувань
1973 – початок реставраційних робіт
1986 - відкриття у будівлі собору Будинку органної та камерної музики
2016 – остаточна передача собору на баланс Єпархії.
29 жовтня 2004 року голова Харківської обласної державної адміністрації Є. П. Кушнарьов підписав розпорядження № 136 про передачу у відання УПЦ Залу у дзвіниці Успенського собору до 16.11.2004 та всього комплексу Успенського собору до 01.01.2006. Розпорядження було оскаржено в суді з ініціативи депутата обласної ради Дениса Шевчука, який обґрунтував свою позицію тим, що орган Харківської філармонії перебуває у комунальній власності та має значну вартість (за оцінками депутата — дек. мільйонів доларів), тому саме лише мешканці Харкова мають право вирішити, як вчинити з органом. Розпорядження від 29 жовтня 2004 року було припинено рішенням суду.
21 листопада 2006 року було відновлено хрест на дзвіниці.
У 2009 році голова Харківської обласної державної адміністрації А. Б. Аваков підписав нове рішення про передачу Успенського Собору до відання Харківської Єпархії Української Православної Церкви. До 2010 року в Соборі паралельно за узгодженим графіком відбуватимуться концерти органної музики та церковні служби. На початку 2009 року був підписаний контракт на будівництво нового органу Alexander Schuke (4 мануали, 72 регістри) в новому філармонічному комплексі, де з 2010 року повинен буде розміститися Органний Зал Харківської філармонії. Після відкриття в 2016 році нового органного залу в реставрованому філармонічному комплексі Успенський Собор повністю перейшов у відання Єпархії.