Його Високопреосвященству,
Високопреосвященнішому Онуфрію,
Архієпископу Ізюмському
Вікарію Харківської єпархії

Ваше Високопреосвященство!
Всечестні отці, дорогі брати і сестри!
З глибоким сумом сприйняли звістку про кончину Високопреосвященнішого Никодима, митрополита Харківського і Богодухівського, старішого за віком та хіротонією ієрарха нашої Церкви.
З раннього дитинства до останньої хвилини свого життя Владика Никодим був щиро люблячим Бога і Церкву християнином.
Важко уявити людину, яка б після спілкування з Владикою не переймала б від нього вогню віри. Сьогодні мільйони людей втратили свого архіпастиря, наставника та люблячого отця.
Всі послухи, які на Владику Никодима покладала Церква, були відзначені його особливим внеском. Високопреосвященніший Владика скрізь ревно трудився, з любов'ю ставлячись до роботи, що завжди приносило добрий плід.
Особливо важлива історична роль Владики Никодима у збереженні канонічного Православ'я в Україні. У бентежний, наповнений тривогами й конфліктами 1992 рік він взяв на себе відповідальність у справі організації Харківського Собору, який відповів на багато питань і виніс доленосні для Української Православної Церкви рішення, зберігши її в спілкуванні з усією повнотою православного світу.
Нас з Владикою Никодимом пов'язували багато десятків років братерського спілкування. В моїй пам'яті назавжди залишаться його любляче чисте серце, добрі поради та наша спільна молитва.
Його щиро любили і поважали священнослужителі і благочестивий віруючий народ.
Висловлюємо Наше співчуття пастві Харківської єпархії, близьким і рідним, всім, хто поважав Владику.
Підносимо Наші щирі молитви до Господа, Владики життя і смерті, про спокій душі новопреставленого.
Вічна пам'ять невтомному труженику на ниві Господній!

З любов'ю у Христі,

ВОЛОДИМИР,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ, ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ